Там, де Ятрань круто в'ється
Там, де Ятрань круто в'ється,
З-пiд каменя б'є вода,-
Там дiвчина воду брала, 
Чорнобрива, молода. 

Ти, дiвчино, ти щаслива:
В тебе батько, мати є,
Рiд великий, хата бiла,
Все, що в хатi, то твоє.

А я бiдний, безталанний:
Степ широкий - то ж мiй сват,
Шабля, люлька - вся родина.
Сивий коник - то ж мiй брат.

Ой як тяжко жити стало,
Бо тi проклятi пани
Iз нас шкури поздирали
Та пошили жупани.