Там, де Ятрань круто в'ється Там, де Ятрань круто в'ється, З-пiд каменя б'є вода,- Там дiвчина воду брала, Чорнобрива, молода. Ти, дiвчино, ти щаслива: В тебе батько, мати є, Рiд великий, хата бiла, Все, що в хатi, то твоє. А я бiдний, безталанний: Степ широкий - то ж мiй сват, Шабля, люлька - вся родина. Сивий коник - то ж мiй брат. Ой як тяжко жити стало, Бо тi проклятi пани Iз нас шкури поздирали Та пошили жупани.